Новини

Уродженець Чорткова на Тернопільщині Ярослав Сухий двічі обраний народним депутатом України по мажоритарному округу в Запоріжжі, а відтак за списками Партії регіонів,  минулого тижня відвідав Прикарпаття. На сході свого часу його називали бандерівцем, тоді як на Західній Україні в 2004 році – мало не ворогом. Свій серед чужих, чужий серед своїх. Тепер ситуація змінилася. Щирого й відвертого, професіонала (який чимало років пропрацював заступником директора на відомому запорізькому підприємстві «Мотор Січ») радо зустрічають скрізь – і на сході, і на заході. В інтерв’ю газеті Ярослав Сухий наголошує: «нам нема, що ділити, потрібно  рятувати державу, інакше, як це вже було в нашій історії, Україну очікує руїна».

- Аналізуючи останні події в Україні щораз більше вітчизняних і зарубіжних аналітиків  сходиться на думці, що президентом України Росія рада була б бачити Юлію Тимошенко, як людину, чия політика для росіян є більш прогнозованою, ніж будь-кого іншого з нинішніх важковаговиків нашого політикуму.

Зокрема, на думку російських експертів, якщо президентом стане Віктор Янукович, то він, імовірно, з економічних міркувань змушений буде провадити політику президента Білорусії О.Лукашенка, який тепер дещо віддаляється від Росії?..

- Охолодження ставлення В.Путіна і його оточення (не російського народу) до В.Януковича пов’язане з деякими факторами. Перше. На В.Януковича у В.Путіна немає жодного компромату. В.Януковича ні разу не затримували на кордоні Росії та України з контрабандою доларів. Пам’ятаєте, як Ю. Тимошенко три доби відсиділа в слідчому ізоляторі СБУ Запоріжжя. Тоді затриману приїжджали виручати Віктор Пінчук та її тесть. Була проведена багатоходова операція з її звільнення. Спершу Юлію Володимирівну, ніби під слідство, перевели в Дніпропетровськ, а згодом справа була закрита…

Друге. Це не у В.Януковича, а в Ю.Тимошенко проблеми з російською прокуратурою. Відомо, що справа не закрита. 450 мільйонів доларів російські генерали вкрали з російського бюджету і роздерибанили разом з Юлією Володимирівною. Суд довів, що внаслідок оборудки російська армія зазнала збитків на 98 мільйонів доларів. Коли військова прокуратура Росії порушила кримінальну справу і Московський суд ухвалив рішення арештувати Ю.Тимошенко, то в 2005 році прем’єр-міністр України не могла поїхати в Росію, бо генеральний прокурор Росії сказав: майте на увазі, що кримінальна справа не закрита і ви підлягаєте арешту, коли перетнете кордон. Ганьба на весь світ!

Після того, як В.Ющенко звільнив Ю. Тимошенко з посади прем’єр-міністра – вона двічі інкогніто літала до В.Путіна чартерним літаком. Їй пробачили. Але нема нічого таємного, щоб не стало явним. Ми ж знаємо, що Ю.Тимошенко пообіцяла В.Путіну. Результати домовленостей бачимо вже, хоча б на прикладі того, що сталося з кольоровою металургією. Тому така реакція російської сторони щодо Ю. Тимошенко є цілком прогнозованою, адже вона від них залежна. Мене це насторожує. Не думаю, що Україні потрібен високопосадовець, з якого можна зробити маріонетку.

Стосовно політики О.Лукашенка… Знаємо, що був час коли бацька ішов в обійми Росії (навіть проводив із цього приводу референдум), але згодом, коли побачив негативні явища, що відбиваються на білоруській економіці -- зупинився. Дружба народів – добре: обмінятися колективами художньої самодіяльності, там попити горілку, тут поїсти сала. Але коли інтереси його країни не співпадають з інтересами дружньої держави, то, яким би він не був інтернаціоналістом, чітко знає – він президент Білорусії і діє відповідно до інтересів своєї сторони.

Не буде Віктор Янукович генерал-губернатором Малоросії. Ніколи. Добре знаю його гонор, настрої і характер. У 2004 році він не програв другий тур – у нього відібрали перемогу. Тому він зацікавлений показати всім, що є президентом України. І не беріть собі до голови, що нібито В.Янукович загнівався на Івано-Франківську область. Це повна дурниця! В Запоріжжі також є непрості райони, наприклад, Гуляй-поле.  Та коли туди приїхав В.Янукович, його прийняли на ура. Люди втомилися від безпорядку.

В.Янукович взаємовідносини з Росією поставить на ділову економічну основу. Скажіть, будь ласка, росіяни, ви випускаєте найкращі в світі вертольоти, але чи можете без українських двигунів це робити? Не можете! А без системи харківського «Хартрону»? Не можете. А без дніпропетровської гедравліки? Не можете. Скажіть, будь ласка, росіяни, а ваша газотранспортна система без української газоперекачки (яка виробляється на підприємстві «Мотор Січ» і сумському МП  імені Фрунзе) зможе працювати? Ніколи! А самі таке можете зробити? Ні! Аналогічних прикладів безліч.

Разом із тим, шановні пани українці, кому продаєте вашу м'ясо-молочну продукцію? Перш за все – Росії. Поляки наше не купують. Кому ви, українці, продаєте олію? Перш за все – росіянам. Куди ідуть наші труби? В Росію. Куди іде наш металопрокат? В Росію. Звідки до нас приходить сировина? З Росії. Ось такі взаємини – стратегічні, партнерські – нам потрібні.

-- А що маємо нині, на погляд Партії регіонів? Хто виграє від кризи в Україні?

- У лютому 2008 року на всіх телеканалах України з’явився лідер опозиційного уряду Віктор Янукович і заявив (оскільки листування з Ю.Тимошенко нічого не давало):  застерігаємо -- на  нашу державу насувається важка фінансово-економічна криза, потрібно негайно застосовувати спочатку антиінфляційні, а потім антикризові заходи. Пам’ятаєте, що відповіла Ю. Тимошенко в жовтні 2008 року з екрану 5-го телеканалу, коли криза вже не просто стукала в двері, а почала косити вітчизняну економіку. На телевізійну заставку «Криза насувається?» вона сказала ведучому В’ячеславу Цеголку: «Ви цю заставку заберіть, перестаньте лякати людей. Поки я і моя «каманда» при владі -- ніякої кризи не буде». А криза вже гуляла, горіли в інфляції народні гроші. Чимало підприємств  індустріальних регіонів України згортали виробництво.

Ось подумайте. Коли зупинився Запорізький алюмінієвий комбінат -- ми перестали випускати український алюміній. Значить -- дріт для ліній електропередач нам потрібно буде завозити. Де будемо купувати? В Росії! «Рос-ал» нам готовий продавати російський алюміній на 57 відсотків дорожче, ніж ми мали в себе… Коли зупинився «Титан»,  для виробництва авіаційних двигунів титан будемо брати де? В тій же Росії. Зупиняється «Дніпроспецсталь» -- спеціалізовану сталь знову ж таки доведеться купувати за Уралом в Росії. Отже, можемо побачити, на чию користь нинішні реалії в українській економіці. Всі дії влади з погрому базових галузей народного господарства України об’єктивно чи суб’єктивно, але сприяють одній державі – Росії. Братській Росії, але, перепрошую, одна справа, коли дружимо народами, інша – коли отримуємо страшні збитки.

Чудово знаємо: той невдалий газовий контракт на 2009 рік прирік нас на сплату 5 мільярдів доларів за недобране паливо. Тимошенко каже, що «сушила» зуби до В.Путіна і той, «покорьон єйо красотой», сказав, мовляв, добре -- можете не платити. Але, шановні, офіційної ж угоди Ю.Тимошенко з В.Путіним по цих 5 мільярдах доларів не уклала. Отже, Росія в будь-який час може зажадати виплатити їм кошти. Загалом, виходить ситуація, коли ми російський газ із нового року купуватимемо по 280 доларів за тисячу кубів, а наш український купуємо по 500 грн. за тисячу кубів. То кому тут сприяємо, хто на тій маржі може заробити?!

-- Чому впродовж останніх років здебільшого прийнято обговорювати загрозу незалежності України з боку Росії і вперто не помічати посягання наших західних сусідів, наприклад, Румунії, Угорщини, які майже відверто заявляють про готовність прийняти підданство сусідніх з ними українських земель?

- Геополітичні загрози України справді широкі. Румунія посилено видає свої паспорти громадянам, які мешкають на Буковині. Туреччина підбурює екстремістські ісламські організації кримських татар. Поміркований Меджліс виставлений на задвірки і тепер там правлять бал фактично заїжджі з Чечні. Що вони хочуть зробити в Криму? Не виключено, що якесь заворушення. І тоді під цим приводом одна з країн НАТО (Туреччина) вводить свої війська, аби захистити життя і спокій одновірців. Чисте Косово! Що можемо Туреччині нині протиставити, крім російського Чорноморського флоту.

Чому Європейський Союз днями відмовив Україні навіть в асоційованому членстві. Перша проблема. З грошовими доходами нашого населення ми їм там не потрібні. Друге. В нас на шляху реформування не зроблено ні кроку. Пенсійну систему не реформуємо, систему оплати праці не реформуємо, енергетику не реформуємо і т.п. Таке враження, що в Ю.Тимошенко зараз ситуація, як в того Саахова з кінофільму «Кавказька полонянка»: «ілі я єйо вєду в загс, ілі ана мєня завтра к прокурору», тобто «або я сховаюся за президентську недоторканність, або…».

-- Чи можна в усіх нинішніх проблемах, які накопичувалися в Україні роками, звинувачувати лише Ю.Тимошенко?

- Не можна. Але пригадаймо. З 1997 року Україна поступово нарощувала загальні обсяги виробництва. І треба віддати належне прем’єр-міністрам В.Ющенку, А.Кінаху і  В.Януковичу. Віктор Федорович прийшов не на порожнє місце, а на ті напрацювання в реальний сектор економіки, які принесли і В.Ющенко та А. Кінах. Особливо в плані системності роботи всіх галузей народного господарства. 2004 рік Україна закінчила з ростом ВВП 12,7 відсотка А що сталося згодом? 2005 рік (час першого прем’єрства Ю. Тимошенко) Україна закінчила з результатом 2,3 відсотка росту ВВП. Держава почала кульгати на обидві ноги! Тоді світової фінансової кризи не було.

Що сталося в індустріальних регіонах у 2005 році… Починаючи з 1998 року, коли ухвалили законопроект про експеримент у гірничо-металургійному комплексі, українська металургія, отримавши преференції, як локомотив, потягнула за собою всі галузі народного господарства. Відповідно -- базові галузі народного господарства почали тягнути за собою весь віз економіки і приносити в Україну великі валютні запаси. Продукцію, яку продавали в Китай, Індію, Пакистан, Росію оплачували в доларах. Згодом були розроблені ще чотири законопроекти, в двох із них я співавтор: про державну підтримку вітчизняного літакобудування, про державну підтримку вітчизняного автомобілебудування, про державну підтримку українського суднобудування і про державну підтримку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування. На превеликий жаль, у 2005 році, коли до влади прийшли люди з майдану, вони дуже захотіли сподобатися виборцям і ліквідували преференції всім галузям народного господарства.

Преференція в цих чотирьох законопроектах була однією: промислові підприємства, які стають на шлях технологічного переоснащення і закуповують за кордоном нове обладнання, нові технології не можуть обкладатися податком на додану вартість і не повинні сплачувати мито. Преференції повинні були закінчитися 1 січня 2009 року, але їх скасували в 2005 і з української економіки пішли інвестори.

Партія регіонів відображає інтереси реального сектору економіки, базових галузей народного господарства. Ми спрямовані на налагодження випуску товарів. Ю. Тимошенко сповідує іншу мету. Людей можна нагодувати дешевою імпортною продукцією. А що буде завтра – хоч трава не рости.

Отже, йдемо на президентські вибори. Ймовірно, що 30 травня відбудуться і парламентські вибори, якщо не буде сформована ситуативна більшість, аби негайно ухвалювати реформаторські закони. Запевняю: такого паскудства, як я побачив у місцевому самоврядуванні в Тисмениці і в Богородчанах -- не буде. В Тисмениці людина приходить до районної влади зі скаргою, що стеля падає на голову, а  влада у письмовій формі відповідає: вам потрібно підмести в хаті. Жінка показує фотографію, як вона через стелю дивиться на небо, бо шифер відпав. То хіба це органи місцевого самоврядування? Якби то були чиновники, прислані з Донецька, варяги, як тут прийнято вважати. Але ж то свої люди, своя влада. З 90-х років жіночки стоять у черзі на житло. Нема квартир, бо держава не будує. Зрозуміло. Але виділіть у такому разі земельну ділянку під індивідуальне будівництво. Принесли мені довідку, хто отримав у Тисмениці землю. Всі, хто завгодно, тільки не тисменичани: іванофранківці, надвірнянці, яремчанці… Питаю: вони там будуються? Ні! Скупили землю і через тиждень виробили державні акти.

-- Кажете, що зіштовхнулися зі свавіллям місцевої влади, яка здебільшого  помаранчева та біло-сердешна. Але ж, напевно, схожі прогріхи є й у органах місцевого самоврядування на Східній Україні, де здебільшого при владі «регіонали». Тобто, якщо рейтинг «помаранчевих» на Західній Україні падає ще й через діяльність місцевих чиновників, то як Віктору Януковичу вдається втримати свою популярність на сході, де місцева влада в його ставлеників?

- Настрої на півдні і сході на цих президентських виборах категорично жорсткі. Так далі бути не може! Зрозумійте правильно, якщо в Івано-Франківську хтось втратив роботу, але має поруч село, рідних, він не пропаде. А в Запоріжжі, Донецьку, в інших індустріальних регіонах – такого нема. Металург на 5-му поверсі 9-поверхового будинку жив спокійно, маючи середню зарплату 5-7 тисяч гривень. Він не думав, що стане безробітним. А нині високою ціною на електроенергію в Україні штучно зупинили виробництво українського алюмінію, титану, спеціальних сталей, які ідуть на «оборонку», зрештою, на голки для швейної промисловості. Тому настрої в нас там ділові і бойові. Маємо намір зробити все для того, аби перемогу цього разу здобув В.Янукович, аби в уряд прийшли люди компетентні. Говоримо чесно і відверто, розуміючи, що 2010 рік буде важким, стане роком випробувань. Адже нам доведеться долати ті всі явища, які поступово, методично, цілеспрямовано нагніталися.

Щодо місцевого самоврядування, то тут загалом проблема в недофінансуванні. Вважаємо, що податки, які збираються на території конкретної сільської ради, повинні залишатися в її бюджеті. Але вам клянуся – прийоми громадян проводжу з 2000 року, проте такого, як у Тисмениці, не бачив. Від першого до двадцятого скаржника нарікання ідентичні. Запитаєте, хто винен? Скажу: зокрема, місцева громада, яка, не розбираючись, хто є хто, голосує за кандидатів у депутати до місцевих органів самоврядування за партійними списками.

-- У травні мають відбутися вибори до місцевих рад. Згідно з нещодавно ухваленим законом ці вибори знову пройдуть за партійними списками. Чи розглядають у Партії регіонів варіант внесення змін до нього?

- До наступних виборів обов’язково змінимо виборчу систему. Ймовірно це буде, так би мовити,  партійна мажоритарка.

-- Є припущення, в разі виходу в другий тур президентських виборів В.Януковича і Ю.Тимошенко, В. Ющенко підтримає Віктора Федоровича?

- Звичайно, що В.Януковича. Він же чудово бачить, що економіка гине.

-- Але чи не звинувачуватимуть чинного президента у фальшуванні і щодо свого виборця, і щодо недавнього опонента?

- Час змінився. Люди багато чого зрозуміли. Довіра до В.Януковича серед традиційного електорату В.Ющенка зросла.

Ось те, що сталося в 2007-2008 роках – це фальш. В.Ющенко під своїм прапором на перевиборах до Верховної Ради (на залишках власного рейтингу!) привів 76 депутатів у парламент. А де вони нині? Вірними йому залишилися хіба що івано-франківські й тернопільські депутати, тоді як половина львівських відійшла від нього.

Де би нині був Ю.Кармазін, якби В.Ющенко не взяв його у свій блок? Пригадайте, свого часу на виборах президента Ю.Кармазін набрав якихось 0,76 відсотка. Де він зараз? Біля Ю.Тимошенко! А Ю.Луценко, який на виборах до Київської міської ради набрав 2,3 відсотка скільки б отримав на виборах до парламенту, якби не пішов з В.Ющенком? А він наплював на президента і підлизується до Ю.Тимошенко. Їй потрібні такі? Вона фальшива, коса її фальшива і люди навколо неї фальшиві.

Партія регіонів не робила жодного ворожого випаду проти президента України і мені дуже шкода, що саме в шостому скликанні парламенту обструкцію президенту склала фракція БЮТ, котра його жодного разу не допустила до зали. Блокували президію в той час, коли В.Ющенко повинен був виступати зі щорічним посланням.

Інтерв’ю записав Ярослав Коваленко.